Італійська провінція – це не тільки піца та паста, повірте. Це ще й місця, де час ніби сповільнюється, даючи тобі змогу нарешті видихнути. Зізнаюся, коли я вперше потрапив у Матеру, що в Базилікаті, то відчув себе… ніби археолог, який щойно натрапив на сенсаційну знахідку. Місто, висічене прямо в скелях, з готелями в печерах – це щось із іншого виміру.
Особливо мене вразила місцева атмосфера. Ти ніби відчуваєш подих минулого, але водночас бачиш, як історія гармонійно поєднується з сучасним комфортом. І повірте, спати в печері – це не те саме, що в готелі з кондиціонером. Тут зовсім інша енергетика, яка, можливо, і є секретом здорового сну. Але досить лірики, перейдемо до конкретики.