D&M Journal

Пінопласт

Чи справді цей білий шуршащий матеріал здатний врятувати від космічних рахунків за опалення? Я вирішив розібратися, бо сам колись мало не збанкрутував через діряві стіни. Пінопласт – це, якщо простими словами, спінений полімер. Але за цією простотою ховається ціла купа нюансів, які впливають на тепло і гаманець.

На ринку повно різновидів. Відрізняються щільністю, товщиною і, звісно, ціною. І ось тут легко помилитися. Бо дешевий пінопласт може виявитися дорогим у довгостроковій перспективі. Тож, як обрати правильний? І взагалі, чи вартий він уваги у 2026 році?

Часті запитання про: Пінопласт

Пінопласт – це теплоізоляційний матеріал, який отримують шляхом спінювання полістиролу. В результаті виходить легка пориста структура, що складається з маленьких гранул, наповнених повітрям. Саме повітря робить його таким ефективним теплоізолятором.
Переваги: низька ціна, легкий монтаж, гарна теплоізоляція. Недоліки: горючість (існують негорючі модифікації), низька паропроникність (потребує вентиляції), нестійкий до механічних пошкоджень (потребує захисного шару).
Для утеплення стін рекомендується використовувати пінопласт щільністю не менше 25 кг/м3 і товщиною, розрахованою згідно з теплотехнічним розрахунком для вашого регіону. Обов’язково зверніть увагу на клас горючості. Бажано обирати самозатухаючий пінопласт (з маркуванням “С”).
Спочатку підготуйте поверхню: очистіть від бруду, пилу та старої фарби. Використовуйте спеціальний клей для пінопласту. Клей наноситься або суцільною смугою по периметру плити і декількома “ляпками” по центру, або гребінкою по всій площі. Після приклеювання закріпіть плити дюбелями-“грибками” (5-6 штук на плиту).