Колись у бабусиній хаті я знайшов креслення – тонюсінький папірець, а на ньому – майбутнє дому, якого вже майже немає. Архітектура – це не просто стіни та дах. Це пам’ять, історія родини, шматочок минулого, що дихає в кожній балці, кожній різьбленій лишві.
Зберегти старий дім – це як пересадити старе дерево. Важко, іноді боляче, але воно того варте. Бо ж де ще знайдеш таку глибину, такий затишок, як не в стінах, що бачили не одне покоління? Збереження архітектури – це інвестиція в майбутнє, де є місце для минулого. Тут ми досліджуємо, як дати друге дихання сільським хатам, не втративши їхньої душі.